Рифтія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Riftia pachyptila)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рифтія
Riftia pachyptila
Riftia pachyptila
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Кільчасті черви (Annelida)
Клас: Багатощетинкові черви (Polychaeta)
Ряд: Canalipalpata
Родина: Погонофори (Siboglinidae)
Рід: Riftia
Вид: Рифтія
Riftia pachyptila
M. L. Jones, 1981
Посилання
Вікісховище: Riftia pachyptila
EOL: 393274
ITIS: 563979
NCBI: 6426

Рифтія (Riftia pachyptila) — вид багатощетинкових червів, мешкає в області термальних джерел рифтової зони (звідси і назва роду) біля Галапагоських островів (глибина 2450 м) і в східній частині Тихого океану (21° пн. ш., глибина 2620 м).[1]

Рифтія — великий трубчастий черв'як, що не має ні рота, ні травної системи, ні анального отвору. Довжина може перевищувати 1,5 м при товщині 4 см, а довжина білих циліндричних трубок з яскраво-червоними щупальцями, що з них висуваються, іноді перевищує 3 м. За біомасою у багато разів перевершує усі інші види гідротермальних угруповань.[джерело?][сумнівно ] Живиться за рахунок бактерій, що містяться в клітинах. Червоний колір пов'язаний з підвищеним вмістом червоного пігменту — гемоглобіну.

Біологія

[ред. | ред. код]

Оскільки рифтії не мають очей і травної системи, їх виживання залежить від симбіотичних відносин з мільярдами архебактерій[2], які живуть всередині них. Ці архебактерії перетворюють хімічні речовини, які виділяються з гідротермальних джерел, на поживні речовини для черв'яків. Оскільки дорослі рифтії не мають рота, архебактерії потрапляють у тіло черв'яка на ранніх стадіях розвитку, коли у рифтій є рот і кишечник. Але коли черв виростає, ці органи зникають. Іноді рифтіями живляться інші глибоководні мешканці. Риби і краби можуть відкушувати червону верхівку рифтій.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Ruppert, E.; Fox, R.; Barnes, R. (2007). Invertebrate Zoology: A functional Evolutionary Approach (вид. 7th). Belmont: Thomson Learning. ISBN 0-03-025982-7.
  2. Андрій М. Заморока (1 вересня 2009). Чорні курці. Станіславівський Натураліст. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 21 липня 2020.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]